- відстібати
- —————————————————————————————відстіба́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відстібати — відстібувати, відстібнути (розкриваючи застібки, знімати / вивільняти пристебнутий предмет), відстібувати, відстебнути, відпинати, відіпнути, відіп яти, відп ясти … Словник синонімів української мови
відстібати — а/ю, а/єш, рідко відсті/бувати, ую, уєш, недок., відстебну/ти й відстібну/ти, ну/, не/ш, док., перех. Знімати, відділяти пристебнутий предмет, звільняючи застібки … Український тлумачний словник
підстібати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підстібати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Пристібати до чого небудь знизу або збоку. 2) розм. Підганяти, стьобаючи чим небудь гнучким. || перен. Квапити, змушувати швидше діяти … Український тлумачний словник
відстібання — я, с. Дія за знач. відстібати й відстібатися … Український тлумачний словник
відстібнути — див. відстібати … Український тлумачний словник
відстібувати — див. відстібати … Український тлумачний словник
підстібний — а/, е/. Якого можна підстібати (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
підстібувати — ую, уєш, недок. Те саме, що підстібати … Український тлумачний словник
відстібнути — див. відстібати … Словник синонімів української мови